Ворохта – кліматичний курорт

Доброго дня! Вітаю Вас у Карпатах, в селищі Ворохта. Я, місцевий ексурсовод, проведу з Вами екскурсію по селищу Ворохта. Під час екскурсії Ви ознайомитеся з розвитком Ворохти, як курорту так і центру лижного спорту на Україні. Побачите пам’ятки сакрального мистецтва XVIII та XX століття: Церкву Різдва Богородиці, санаторій «Черемшина» та санаторій «Смерічка», та ряд інших пам’ятників, які розташовані в селищі, пам’ятник Т.Г.Шевченку, символічну могилу січових стрільців, пам’ятник Богородиці.
Наша екскурсія пішохідна, тому звернемо Вашу увагу на дотримання правил дорожнього руху, особливо будьте уважні на канотно-крісельній дорозі, виконуйте правила посадки та висадки. Тривалість екскурсії 2 години 15 хвилин. Протяжність 3 км.
Ви знаходитесь на території Івано-Франківської обл. в селищі Ворохта, яке розташоване на південному заході області, вздовж р. П рут, на висоті 800-850м, протяжністю 3 км. Клімат середньогірський, помірна зима, прохолодне літо. Середньорічна норма опадів 800-1000 мм, випадає влітку. Осінь тепла, характерна великою кількістю сонячних днів. Зимою сніг випадає у другій половині листопада, лежить до другої половини березня. Найбільш суворий місяць – січень, тампература до -27-30 гр. З 1960р. Ворохта – селище міського типу. Через селище проходить залізниця сполученням Івано-Франківськ – Рахів, населення до 5 тис жителів.

Трохи зупинемося на історії селища, його виникненні, походженні назви.
Перша письмова згадка про Ворохту датується 1820р. У Ворохті знайдено крем’яні знаряддя праці епохи міді, знайдена кам’яна неолітична сокира. Цікава назва селища. Місцевий краєвознавець п. М.Санкович вважає, що назва походить від прізвища Ворохта, але детально не пояснює; відомий історик В.Грабовецький вважає, що назва пішла від «ворохів» тобто дерева, яке доставляли селяни до солеварень. В 1700р. назва була записана як «дрова до бані». Відомий історик Кобилюк вважає, що в перекладі з санскриту, «Ворохта» – місце де водяться вепри. От такі версії щодо походження назви селища.
Основою господарської діяльності жителів Ворохти в XVIII – XX ст. було скотарство, домашній промисел і землеробство. Історія селища, як і історія Гуцульщини, багата на історичні події, знаменитих людей, які в різні часи бували у Ворохті. Ворохтянці брали участь в опришківському русі за часів О.Довбуша. Збереглась розповідь про опришка Мочерняка з Ворохти. Опришківський рух в околицях Ворохти продовжувався до середини XIX ст. На початку XX ст., у 1907р., у Ворохті організовується патріотичне товариство «Січ». На установчих зборах був присутній відомий письменник М.Черемшина.
Ми зробимо зупинку біля символічного пам’ятника – могили УСС. По всій території Західної України Ви побачите пам’ятники – могили Українським Січовим Стрільцям, які загинули за волю і незалежність України. Товариство «Січ» у Ворохті на своїх зібранях знайомилось з творчістю В.Стефаника, Д.Осічного, В.Кобринського, М.Черемшини, а також Т.Г.Шевченка, пам’ятник якому був встановлений вперше в 1958 році; його Ви бачите в центральній частині Ворохти. Твори Т.Г.Шевченка були відомі на Прикарпатті, у бібліотеці головного діяча «Руської трійці» Я.Головацького були «Кобзар», «Гайдамаки» та багато інших творів Т.Г.Шевченка. Хоча Т.Г.Шевченко не був у Ворохті, але такі відомі письменники як І.Я.Франко та М.Черемшина побували у Ворохті. І.Я.Франко був у 1914р., три дні спілкувався з ворохтянцями, з Ф.Гаврилюком, головою Ворохтянської «Січі». Часто бував у Ворохті відомий письменник М.Черемшина, який брав участь у культурному житті Ворохти.
Після смерті письменника М.Черемшини його дружина Наталія Семанюк проводила у Ворохті велику громадську роботу, організувала жіночий гурток ім. Лесі Українки при читальні «Просвіта», відкрила власний пансіонат, названий в пам’ять чоловіка-письменника «Черемшина».

Тут відпочивало багато знаменитих людей: художник О.Новаківський, письменники М.Яцків, Ю.Шкрумеляк та ін. Працювала Н.Семанюк у Ворохті до 1939р. Відомі письменники, які побували у Ворохті, жителі селища, дотримувались християнських цінностей, про що свідчать пам’ятники сакрального мистецтва. В центральній частині селища в 2001р. був посвячений пам’ятний знак Матері Божій з ангелами, які охороняють селище від всього недоброго. Постійно на великі релігійні свята ворохтянці збираються на Службу Божу біля пам’ятника Матері Божої, яка своїм омофором оберігає жителів. Різдво Богородиці одне з найбільш значних свят, яке відзначається у вересні. Матір Божа займає почесне місце у християнстві. Віруючі шанують Богородицю, яка дала життя Ісусу Христу, яскравий приклад матері-жінки.
Свято було встановлено церквою в 4 ст, а в середині 19 ст папа Пій 9 проголосив догмат про непорочне зачаття Богородиці, яке офіційно закріпило віру в Божественне походження Матері Божої. Крім пам’ятного знака у Ворохті є ще Церква Різдва Богородиці, пам’ятник Гуцульської архітектури і мистецтва, до неї ми з Вами направляємося. Проходячи центральноїю частиною селища, Ви бачите пам’ятник полеглих в роки 2 світової війни. На постаменті пам’ятника висічено 72 імені полеглих на війні. Піднятий над ними факел – це символ вічної слави. Пам’ятник споруджено в 1977р. за проектом львівського скульптора Поповича.
На зворотньому шляху відкривається красива панорама селища і церква св. Петра і Павла, до якої ми крокуємо. Дорогою до церкви Ви бачите меморіальний знак десяти українським патріотам, які були розтріляні гестапо за вбивство німецького офіцера.
Церква побудована в 1930р. У той час у Ворохті нараховувалося 739 греко-католицьких парафіян, першим священиком був отець Микола Куницький. Церква велика, покрита бляхою в шаховому порядку, з чотирма куполами (банями) по краях і великою банею посередині. Особливо гарно та урочисто всередині церкви, тому, щоб відчути красоту гуцульської церкви, оцінити художню досконалість її, треба бачити в реальному оточенні, обійти навкруги і побувати в середині.
Гуцульська школа дерев’яного зодчества культивує тип п’ятизрубних храмів і рідше трьохзрубних з одним верхом. Церква Різдва Богородиці, яка знаходиться біля церкви святого Петра і Павла, повністю відповідає гуцульським традиціям. Церква побудована в 1780р., а в 1860р. її було перевезено на це місце, де вона стоїть донині. Це один із найбільш струнких і величавих храмів, хоча дуже малий за розмірами, внутрішній простір приміщення церкви при скромних розмірах вражає своєю урочистістю. Ефект досягнуто виключно художніми засобами і співвідношенням пропорцій самого зрубу і бані. В 1994р. відбулось посвячення церкви Єпископом Павлом Василиком. В даний час це діюча греко-католицька церква. З території церкви ми бачимо цехи Ворохтянського лісокомбінату, це найбільше підприємство селища, продукція його – будівельний ліс, чистові заготовки, столярні вироби – розходяться всією Україною. Більшість жителів Ворохти працюють на Лісокомбінаті.

Автор: Лавута (екскурсовод).